Вузол зв'язку м. Горлівки було засновано у 1928 році на базі поштово-телеграфного зв'язку, який існував з 1887 г. Реконструйовано у 1894, 1944 та у 1968 роках. У 1958-1960 роках вузол об'єднував 30 відділень зв'язку, 7 радіовузлів, у які було включено 18200 радіоточок. АТС-7 мала ємність 1896 номерів, МТЗ - мала 45 доконечних каналів, телеграф - 18 каналів. У колективі працювало 620 робітників. Сума доходу складала 16305 тис. рублів.Об'єм продукції 1201,0 тис. рублів.
На протязі восьмої п'ятирічки (1964-1968) побудовано три АТС загальною ємністю 11600 номерів, відкрито 10 відділень зв'язку та 8 переговорних пункти.

У 1973 закінчилось будівництво нової АТС-2 у мікрорайоні міста на 5000 номерів, а також реконструйовано та розширено цех міжміського та телеграфного зв'язку. Кількість міжміських телефонних каналів 170 шт. З новою АТС-2 монтована ємність склала 20600 номерів.

За 1969 рік у республіканськім конкурсі-огляді вузлу зв'язку надано звання "Підприємство високої культури виробництва", а по висновках 1970 це звання набув у Всесоюзнім конкурсі. За 3 та 4 квартал 1969 року присуджено І місце та перехідний Червоний Прапор обласного виробничо-технічного управління зв'язку та обкому профспілок робіт-ників зв'язку. По висновках 3 кварталу 1972 року вузлу зв'язку присуджено І місце у внутрішньовиробничому змаганні з врученням Червоного Прапору Донецької обласної Ради депутатів трудівників і обласної Ради профспілок. За досягнення високих показників у соціалістичнім змаганні на честь 50-річча утворення Союзу РСР, колектив міського вузлу зв'язку нагороджено Ювілейної Почесною Грамотою Міністерства зв'язку СРСР і ЦК профспілок робітників зв'язку. У першому півріччі обладнано вихідний канал напівавтоматики, впроваджено 12-канальну високочастотну апаратуру на МТЗ, поширено АТС-5 та АТС-7 на 1400 номерів. У 4 кварталі 1970 року введено у експлуатацію АТС-4 на 5000 номерів, встановлено 2 установки абонентського телеграфу, впроваджені СУС-54 на АТС-5.

У 1975 році вузол зв'язку об'єднував 46 відділень зв'язку, 5 АТС з монтованою ємністю 20900 номерів, задійованою - 19463 номерів. Сума доходів складала 3778,0 тис. рублів, ОП - 3630,0 тис. рублів. Середньо облікова чисельність 1121 робітників. Середня заробітна платня одного робітника - 120 рублів. Прибуток 738,0 тис . рублів. Рентабельність 25,1%.

У 1976 році збудовано та здано у експлуатацію АТС-ПСК-1000 у селищі "Солнечное" за рахунок позики Держбанку. Одночасно проведено роботи по розширенню монтованої ємності АТС-7 на 400 номерів, вартістю на 605,6 тис. рублів.

У 1978 році завершено розширення АТС-2 , а у 1979 р. - АТС-5. У 1978 році завершено та здано у експлуатацію нову телеграфічну станцію "Никола-Тесла" вартістю 818,8 тис. рублів. Поліпшена якість надання міжміських переговорів за рахунок вводу у дію трьох систем ущілення К-40 на Донецьк, К-120 на Дзержинськ, а також змонтовано систему АЗТЗ.

У 1980 році вузол зв'язку об'єднував 52 відділення зв'язку, 6 станцій АТС з монтованою ємністю 28 184 абонентів і задійованою 26 666 номерів. Мав 4 радіовузли з кількістю радіоточок 95 023. Cума доходу складала 5 860,5 тис. рублів, прибуток 2 479,0 тис. рублів, рентабельність 37,4%. Середньо облікова чисельність 1 235 робітників. Середня місячна заробітна платня 123 рублі.

У 1980 року колективу було надано 70 садово-городницьких ділянок. За період 1982-1983 років установлено 1 364 телефону, у т. ч. інвалідам ВВ - 104, учасникам війни - 150, радіоточок - 10 336. введено у експлуатацію ПСК-1000 на селищі Коморово, розширено АТС-4 на 3 000 номери, здано під монтаж АТС-3 у мікрорайоні "Солнечний". У 15-ти відділеннях зв'язку установлено електронний комплекс "Онега". Сімнадцяте відділення зв'язку признано відмінно-показаним. Розпрацьовуються і впроваджуються плани НОТ, проводяться огляди-конкурси профмастерності. У вузлу розгорнуто соцзмагання за належну зустріч 25-річниці руху за комуністичне відношення до праці.

У 1985 році почато будівництво гаражу на 16 боксів. Розгорнуто соцзмагання на честь 40-річча Перемоги над Німеччиною. З 1982 року впроваджується бригадна форма організації та оплати праці. З початку п'ятирічки (1980-1985 рр.) звільняються 86 одиниць штату і получено економічний ефект на суму 116,2 тис. рублів, зекономлено 32,2тис.кВт.час електроенергії. Розроблюються підвищення соцобов'язків до 50-річча Стаханівського руху.

У 1985 році відкрито радіовузли у селищі Гольмовський і селищі шахти Кондрать-євська. Радіовузли повністю автоматизовані.

У 1992 році збудовано радіовузол у селищі Комарово, збудовано трансформаторна підстанція у Центрально-Міському районі. У 1983 році реконструйовано Солнечний РТУ, радіофіковано населений пункт "Рясноє". У 42-ому відділенні зв'язку відкрито переговорний пункт, відкрито 49 відділення зв'язку. У липні 1985 року здана у експлуатацію АТС-3 на 1 000 номерів. У 1985 році впро-ваджено апаратуру ТЛПВ-0,1 з економічним ефектом 1,48 тис . рублів, впроваджено електронні пульс-пари у кількості 100 шт. Переведено з ручної праці на механізований 86 робітників.

У 1986 році ведуться роботи по зміні обладнання АТС-7.у грудні 1986 року здано до експлуатації АТС ПСК-1000 у Центрально-Міському районі. Доходи 1986 року склала 7 583,3 тис. рублів, прибуток 2 148,0 тис. рублів, рентабельність 15,5%. Середня заробітна платня 135 рублів. Середньо облікова чисельність 1 252 робітників. Кількість радіоточок взагалі 153 307. Використована ємність 38 126 номерів. У 1989 році додатково встановлено 60 каналів зонового зв'язку. Наявність міжміських телефонів-автоматів 50 штук. У 1989 році вузол зв'язку працює по 2-ій моделі хозрозрахунку.

У 1991 році проведено реформу грошей, замість рублів з'явились купони, почався перехід до ринкових відносин. У 1991 році впроваджено 15 каналів АЗТЗ. Змонтовано і прийнято до експлуатації багатоканальну систему передачі ИКМ-480. Встановлено електролічильники обліку довжини міжміських телефонних розмов на комутаторах.

У 1992 році введено міжнародні тарифи, почали ураховуватися доходи та об'єми по СНД, дальньому зарубіжжю та по Україні.

У 1994 році впроваджено обладнання АОН на АТС-4, АТС-5 - у 1995 році, монтаж АОН на АТС-2 розпочато у січні 1996 року. З 1 серпня 1994 року відбулося розділення вузлу зв'язку на 2 підприємства: вузол електрозв'язку та вузол зв'язку (пошта). У вузлі електрозв'язку залишилось4 підгалузі та 17 відділень з численністю 500 робітників. На протязі 1994 року встановлено 120 телефонних апаратів. З яких 64 телефони встановлено пільгової категорії громадян. У телефонних мережах було 481 таксофон, з яких 114 розбито та розграфлено не-відомими особами. За 1994 рік вузол електрозв'язку поніс збитки на утримання таксофонів та їх відновлення на суму 1,5 млрд. карбованців. На протязі 1994 року по міжміському телефонному зв'язку завершено автоматизацію на усі райцентри та міста обласного підпорядковування України, завершено роботи по автоматизації міжміського зв'язку абонентів відомчого зв'язку ВО "Артемвуголь" на усі напрямки Украіни та до абонентів близького та дальнього закордону. У тому ж році по завданню Центрально-Міського райвиконкому радіофіковані вулиці Кринична, Лютикова, при цьому засвоєно 45 млн. крб.

З 1994 року почалось впровадження комп'ютерних технологій. З 1993 року по 1997 рік населення міста користується безкоштовно телефонами-автоматами. У вересні 1994 року введено у дію сотовий зв'язок. У 1995 році на МТЗ підготовлено обладнання ИКМ-480 до включення у нову цифрову міжміську станцію м. Донецьк, включено 4 канали на м. Донецьк для організації банківських зв'язків електронною поштою. По цеху телеграфу проведена робота по підготовці телеграфних відділень зв'язку до роботи через обласний ЦКС. Проведені зміни внутрішньо цехової структури з метою поліпшення контролю по прийому і доставці телеграм, підготовлено станційне обладнання до підключення у абонентів АТА комп'ютеризованих телеграфних апаратів. У будинку зв'язку відкрито відділ по звіту розрахунків з організаціями та квартирним сектором. У 1995 році почато монтаж обладнання АОН-2. на 1 січня 1996 року чисельність 533 робітника, з яких робочі - 380, ИТП та службовців 153. На протязі 1995 року було продовжено роботу по інвентаризації абонентів МТЗ. У тому ж році були застосовані лаштунки малого підприємства "Григ" для розвитку міської телефонної мережі на 500 номерів на базі цифрової станції Московської фірми "Вотекс".

У 1995 року організовано комерційний відділ. За 1995 рік за рахунок поточного руху телефонів встановлено 300 телефонів, з яких пільговикам 215. Для поліпшення обслу-говування населення додатково організовано 2 робочих місця на ЦБР (08) і у вузлу електрозв'язку дежурний адміністратор.

У вересні 1996 року введено у обіг гривня. За 1996 рік доходи набули 5 573,0 тис. грн. У 1 половині 1996 року за рахунок зниження навантаження МТЗ та телеграфу здійснено зменшення штату на 18 робітників.

У 1997 році закінчено монтаж обладнання АОН на АТС-2 на 9 000номерів. Відсів радіоточок був на 17 562 одиниць. За рік викрадено 150 таксофонних трубок, 1 таксофон зі збитком на 1 686 грн. Доходи за 1997 рік - 6 380 тис. грн. На зміну знятих встановлено 1 494 телефону. Зменшена кількість робітників на 38 одиниць, зростання виробництва на 11%. Організовано додаткові виносні пункти у 38, 26 та 24 відділеннях зв'язку. Дебіторська заборгованість за послуги зв'язку 1 458,0 тис. грн., обмін по телеграфній галузі знижено на 17%. Середньомісячна заробітна платня за рік 270 грн.

З 1 липня 1998 року на базі горлівського вузлу електрозв'язку було утворено Центр електрозв'язку № 6, у склад якого увійшли 3 вузли електрозв'язку Горлівський, Єнакіївський та Дебальцевський з загальною кількістю 873 робітників, об'ємом послуг 13018,0 тис. грн. Змінилась структура підприємства змінилась, вузли стали називатися цехами: № 21, 22, 23. У 1998 році змінювались двічі тарифи на послуги зв'язку квітень, листопад; змінювався також курс долару у бік збільшення, що надало додаткове зростання доходу. Знижується рівень забезпеченості населення, що підтверджується відсівом абонентів, який склало 33,7%. Середньомісячна заробітна платня - 255 грн. Зменшено кількість робітників за рік на 30 одиниць штату. Дебіторська заборгованість на 01.01.1999 року складала 2 052 тис. грн. За рік знижена на 311 тис. грн. Проводилась робота по монтажу обладнання АОН у цеху № 23 м. Дебальцеве. У кожнім цеху є дільниці по продажу послуг. За рік відсів радіоточок склав 25 600. ЦЄЗ № 6 працює на кошторисному фінансуванні. За 1999 рік доходи склали 15 808 тис. грн. Витрати - 13 173,0 тис. грн.. середньо облікова чисельність 844 робітників, зменшено 16 одиниць штату. Закінчено роботу по монтажу обладнання АОН у цеху № 23, встановлено 3 087 телефонів. Майже усі міські телефони-автомати переведено у 4 кварталі на чип-картки (625 шт.). Рентабельність ЦЄЗ склала 40,1%. Ефективність праці зросла на 22,5%, середня заробітна платня на 18,4%. Відсів радіоточок - 6 705. дебіторська заборгованість за послуги зв'язку 2 375,0 тис. грн., що на 623 тис. грн. Більше від 1998 року. Середня заробітна платня - 302 грн. У цеху № 21 залишилось 14 телеграфних відділень зв'язку. 3 відділення закрито як нерентабельні. Тяжкий фінансовий стан підприємства. Непридбано грошових коштів до плану 685 грн., відсоток ґатунку - 94,7%. У 1966 році за високі показники у праці нагороджено телефоністку Кирилко О.И. - орденом "Трудового Червоного прапора". За успіхи у виконанні соціалістичних зобов'язань у 1970 році нагороджено значка-ми "Відмінник соціалістичного змагання" Міністерства зв'язку УРСР: Циганков М.Н. - інженер АТС, Кущенко Л.І. - начальник цеху МТЗ. Циганков М.Н. - інженер АТС - працював з 1966 року по 1997 рік. Приймав активну участь у будівництві та монтажі АТС-3, АТС-2, ПСК. Кущенко Л.І. -начальник цеху МТЗ. Працював у 1950-1987 роки. Приймав активну участь у монтажі, наладці нової апаратури. Сприяв розвитку зв'язку на МТЗ У 1979 році за чималі досягнення у розвитку провідного мовлення начальника цеху Бахматова А.М, нагороджено значком "Почесний радист СРСР". Він працює з 1966 року і по нинішній час.

У 1980 році за високі показники у праці нагороджено:

ТКАЧЕНКО Леонід Онисимович - працював у горлівськім міськім вузлі зв'язку з 8 лютого 1964 року та був начальником понад 22 роки. Під його керівництвом у 1968 року було побудовано Будинок зв'язку. Були покрашені умови праці тисячного колективу зв'язківців. Значно поширено кількість надаваних послуг зв'язку, введено в експлуатацію АТС-2, АТС-3, АТС-4, АТС-5. Вже у ХІ п'ятирічці АТС-4 поширена на 3000 номерів. Завершено радіофікацію усіх населених пунктів міста. Під його безпосереднім керівництвом Горлівський міський вузол зв'язку неодноразово ставав переможцем у внутрішньо обласних та міських соцзмаганнях , нагороджувався Перехідним червоним прапором. За багаторічну та сумлінну працю Леоніда Онисимовича нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапору - 1971 р., Орденом Леніна - 1977 р., медаллю "За доблес-ний труд ". Присвоєно звання "Майстер зв'язку Міністерства зв'язку СРСР" у 1980 році та "Заслужений зв'язківець Української РСР" у 1983 р.

ПАНАРИНА Надія Василівна - телеграфіст цеху телеграфу Горлівського вузлу електрозв'язку. Працювала з 1966 року по 1997 рік. Нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапору 03.07.1986 за високі показники у праці. На протязі трудової діяльності була передовиком виробництва, кращим телеграфістом вузлу, Донецької області. Норму виробітки виконувала на 150-180%. Використовувала у роботі новітні методи праці, активно вивчала нову техніку. Навчала молодь, була її наставником.